КАК МОЛОДЫ МЫ БЫЛИ
Муз. Олександри Пахмутової, сл. Миколи Добронравова. Переклав Левко Вітер.
.
Озирнись, незнайомий юначе,
впізнаю непідкупний твій зір...
Чи це сам я замолоду наче...
Не завжди-бо очам своїм вір...
.
Приспів.
Ніщо не минає без сліду минуще,
і юність прожита таки невмируща...
Як молодість струмила,
як щиро ми любили,
яку ми мали віру,
що все під силу нам!
.
Нас тоді шанобливо стрічали
квіти всіх перехресних доріг.
Друзям ми помилки пробачали,
зрада лиш непрощенний був гріх.
.
Приспів.
.
І одне ми змогли зрозуміти,
відігравши вже свій перший тайм:
щоб тебе не губили на світі,
не губись! не втрачай себе сам!
.
Приспів.
.
В небесах відпалали зірниці,
і в серцях -- лиш відлуння грози.
Не забути кохані нам лиця,
сміху рідних очей і сльоз`и.
.
Приспів.
.
Муз. Олександри Пахмутової, сл. Миколи Добронравова. Переклав Левко Вітер.
.
Озирнись, незнайомий юначе,
впізнаю непідкупний твій зір...
Чи це сам я замолоду наче...
Не завжди-бо очам своїм вір...
.
Приспів.
Ніщо не минає без сліду минуще,
і юність прожита таки невмируща...
Як молодість струмила,
як щиро ми любили,
яку ми мали віру,
що все під силу нам!
.
Нас тоді шанобливо стрічали
квіти всіх перехресних доріг.
Друзям ми помилки пробачали,
зрада лиш непрощенний був гріх.
.
Приспів.
.
І одне ми змогли зрозуміти,
відігравши вже свій перший тайм:
щоб тебе не губили на світі,
не губись! не втрачай себе сам!
.
Приспів.
.
В небесах відпалали зірниці,
і в серцях -- лиш відлуння грози.
Не забути кохані нам лиця,
сміху рідних очей і сльоз`и.
.
Приспів.
.
Немає коментарів:
Дописати коментар