МЕДВЕДИ. Текст українською мовою

ВЕДМЕДІ
.
Муз. Олександра Зацепіна, сл. Леоніда Дербеньова.
Переклав Віктор Леві.
.
Там, на вершку планети,
де градуси зійшлись,
спини свої ведмеді
труть о земну вісь.
Час у невпиннім леті,
сплять крижані моря,
труться об вісь ведмеді,
крутиться земля.
.
Приспів.
Ля, ля-ля-ля-ля-ля, ля,
крутиться хутчій земля.
.
Труться вони старанно,
крутячи земну вісь,
щоб зустрічі з коханням
швидше відбулись.
Щоб о порі ранковій,
раніш на рік чи два,
ще хтось комусь промовив
головні слова.
.
Приспів.
.
Стихне весняна злива,
рано займеться світ,
і для тих двох щасливих
плином довгих літ
грає нехай світання,
хай потічок струмить,
хай вечори в тумані
білім, як ведмідь.
.
Приспів.

НАДЕЖДА. Текст українською мовою. Два переклади, не мій і мій, також переспів Миколи Братана

НАДІЯ.

Муз. Олександри Пахмутової, сл. Миколи Добронравова.

Виконує українською Етнографічний хор ГОМІН.

Автора українського перекладу не знаю.

В УСЯКОМУ РАЗІ ТО НЕ Я.

.

Світить нам незнана ще зоря,
Знову ми одірвані від дому.
Поміж нами – далеч і моря,
Гаснучі вогні аеродрому.
Поміж нами відстань немала –
Холод і печаль на твоїх віях.
Нам зосталась крихітка тепла –
Наша невгасаюча надія.

Приспів:
Надія – наш компас земний,
А сміливим щастить, як нікому,
Ми стрінемось в пісні одній –
Вона понесе нас додому!

Через віддаль і чужі краї
Звідси все простим здається зразу,
І зникають хмари грозові,
І смішними бачаться образи.
Ти лише чекай без вороття,
Впертим будь і щирим будь так само,
Щоби часом слало нам життя
Радощів коротку телеграму.

Приспів.

Перейдуть негоди і роки,
Ще не раз зустрінемось, згадаєм
Перші кілометри й маяки,
Губи, поціловані навзаєм.
Що ж, нехай сьогодні біль та лід –
Кожного ще спогад обігріє.
Нас через життя веде в похід
Чиста золота зоря надії!

Приспів.

.
.

2.

НАДІЯ

.

Муз. Олександри Пахмутової, сл. Миколи Добронравова.

Переклав Віктор Леві

.

Світить незнайома зірка нам,
знову ми відірвані від дому,
знов міста літак наш промина
до далекого аеродрому.
Тут у нас тумани і дощі,
непогодливі посадки й злети,
тут уранці, ввечері, вночі
стануться вигадливі сюжети.
.
Приспів.
Надія -- мій дороговказ,
за сміливість -- удача відплата.
А пісня -- про дім рідний в нас,
співати її ще й співати.
.
Ти збагни, що здалеку отут
різні речі меншають одразу,
хмари грозовії розтають
і безглуздими стають обр`ази.
Треба лиш терпінням запастись,
розпачу не відати й нестями,
щоби мати від життя колись
радости маленькі телеграми.
.
Приспів.
.
Маю ж пам'ятати повсякчас
недоспівану ще нами пісню,
втому і любов в твоїх очах,
сині заметілі в ріднім місті.
Знов міста літак мій промина,
і розлуки в нашому житт`і  є.
В небі незнайома зірка нам
світить, ніби пам'ятник надії.
.
Приспів.
.
.
3.
А це вірш Миколи Братана понад 30-річної давнини. Якщо додати приспів один з двох вище,
можна співати на ту ж мелодію.
.
.
Микола БРАТАН
.
ЗОРЯНИЦЯ
.
Пам'яти Анни Герман
.
Мій літак у небо грімкотить,
Крилить над просторами нічними.
Поруч -- тихий голос ваш летить,
Не зрівняти з іншими, гучними.
.
В ньому -- тепловійна глибина,
В нім -- душа, марнотам не підзвітна.
І сьогодні в леті він луна
Лагідно, до щему заповітно.
.
{Приспів.}
.

Піді мною села і міста,

Далечінь, повита в сніговії.

"В небі зоряниця самітна

Світить, ніби пам'ятник надії".

.
Зорям одинокість до лиця,
Та під ними горнуться до згоди
Наші непідкуплені серця,
Наші нерозбратані народи.
.
Приспів.
.
І поволі відринає ніч,
І земля просториться світанно.
Ніби повінь, бурхає навстріч
Все, що вами виспівано, Анно.
.
Обнялися небо і земля,
Зупинились хмари пурпурові.
Слухають, як вічність промовля
Голосом надії і любові.
.
Приспів.
.
ДНІПРО. 1984. Ч.12. С.6-7