четвер, 28 лютого 2019 р.

БАЖАНОВА "КЛЯТВА" БІЛЯ ПАМ'ЯТНИКА ЗАСНОВНИКАМ КИЄВА 2010-2011 рр,


БАЖАНОВА "КЛЯТВА" БІЛЯ ПАМ'ЯТНИКА ЗАСНОВНИКАМ КИЄВА,
2010 РОКУ
.
В нас клятва єдина
і Кий в нас єдиний,
і Либідь, і Щек, і Хорив.
.
Не буде ніколи
столиця Вкраїни
рабою донецьких катів.
.

ДОДОН (МАЙЖЕ ПУШКІН І МАЙЖЕ РИЛЬСЬКИЙ -- ПЕРЕКЛАДАЧ ПУШКІНА УКРАЇНСЬКОЮ)

МАЙЖЕ ПУШКІН І МАЙЖЕ РИЛЬСЬКИЙ --
ПЕРЕКЛАДАЧ ПУШКІНА УКРАЇНСЬКОЮ
.
Десь у недалекім краї,
при Дністрі та при Дунаї
жив-був президент Додон.
Хоч посада ця й не трон,
але дещо-таки важить,
необхідно зауважить.
.
Він, обравшись, захотів
друзів замість ворогів
мати у Роду Ведмежім,
а для цього ж бо належить
провістить нейтралітет
і піти з Європи геть.
.
Вдався він до мудреця --
політолога-знавця:
"Підкажи-но, мудрий старче,
як цей план здійснити краще?"
Дідо клунок розв'язав,
золотого півня дав:
"З півнем цим не треба НАТО --
попередить він про напад.
Тож на шпицю посади
і до НАТО вже не йди.
Це не просто тобі півень,
це в політиці твій символ.
В зеків розпитаєш суть --
кого словом таким звуть?"
.
...
.
І, як стій, серед столиці
півень, зринувши зі шпиці,
до Додона підлетів
і позаду в нього сів.
Стрепенувся, в дупу клюнув,
та й з очей... Униз посунув
з президентства наш Додон,
в політичний вічний сон.
Й москвофіли десь поділись,
наче й зовсім не родились.
Казка вигадка, проте,
щось тут, браття не пусте.
Немає коментарів:

СОБАЦІ ПУТІНА (за мотивами "СОБАЦІ КАЧАЛОВА" Сергія ЄСЄНІНА)

СОБАЦІ ПУТІНА
(за мотивами "СОБАЦІ КАЧАЛОВА" Сергія ЄСЄНІНА)
.
Дай, пес, на щастя мені лапу.
Такої лапи ще не тиснув був я зроду.
З тобою вдвох мені так хочеться погавкать
на тиху, на безшелесну погоду.
.
З тобою поділитись хочу я.
Як п'яний друг, не лізь лиш цілуватись.
Бо ж ти не знаєш, що таке життя.
Не знаєш ти, як і для чого жити варто.
.
Хазяїн твій також не знає, далебі.
Не зна, що честь і гідність -- головне в людині.
Людей вважає рівними тобі,
ба ж ні -- тупішій значно худоб`ині.
.
Хазяїн твій відомий на весь світ,
хоча говорять більш про нього все погано.
Але його це зовсім не гнітить:
коли всі лають, це також реклама.
.
Він, як і ти, до всіх у друзі пнеться,
і цілуватись, як і ти, він лізе з кожним
і обійматися. Та знає світ усенький:
в його обіймах задушитись можна.

.
Серед твоїх з хазяїном гостей
бува багато всяких і невсяких.
Та з Заходу останнім часом щось ніяких --
все більш із Сирій чи комун-Корей.
.
Друг Дональд теж не прийде, певна річ.
А це ж не Рональд, подавав такі надії...
Суддів своїх злякався, старий хрич.
І конгресменів тих, бодай вони б згоріли.
.
(нагадую: йдеться про 2019 рік. Теперішній Дональд його надії цілком виправдовує)

середа, 27 лютого 2019 р.

ПОДМОСКОВНЫЕ ВЕЧЕРА украінська варіація

Муз. Василя Соловйова-Сєдого, сл. Михайла Матусовського.
Український текст Віктора Леві
.
У садку ні звуку ні шелесту,
спить він до світання пори.
Срібло місячне
в річці стелиться.
Заміські люблю вечори.
.
Річка плине й наче спинилася,
нахилися й срібло збери.
Пісня чується --
й десь поділася.
Незбагненні ці вечори.
.
Що ж, кохана, ти призамислилась?
Не мовчімо, поговорім...
-- Годі висловить(,)
і не висловить,
що на серці тепер моїм.
.
А вже скоро зовсім розвидниться,
прокидаються кольори.
Не забудь же ти,
мила, літні ці
заміські наші вечори.
Новіші публікації Старіші публікації Головна сторінка