ОТЧЕГО ГАРМОНЬ ПОЕТ (СТАРЫЙ КЛЕН). Текст українською мовою

СТАРИЙ КЛЕН
.
Муз. Олександри Пахмутової, сл. Михайла Матусовського.
Переклав Левко Вітер.
.
Клен старий,
клен старий
гіллям в шибку стукотить,
на прогулянку із друзями нас кличе.
І чому,
і чому
так ясніє мені світ?
А тому, що є в нім ти і йдеш навстрічу.
.
Вже давно,
вже давно,
вже давно розтанув сніг,
знов весна, немов у гості, завітала.
І чому,
і чому,
чом так радісно мені?
А тому, що в тебе усмішка заграла.
.
Ти поглянь,
ти поглянь,
ти на небосхил поглянь:
ані хмарки, чистим світлом він аж сяє.
І чому,
і чому,
і чому співа баян?
А тому, що баяніста хтось кохає.
.

Я НЕ МОГУ ИНАЧЕ. Текст українською мовою

Я НЕ МОГУ ИНАЧЕ.
.
Муз. Олександри Пахмутової, сл. Миколи Добронравова.
Переклав Левко Вітер.
.
Плинуть в тривогах ночі й дні,
чути жалійку нашу.
Мою любов пробач мені,
не вмію я інакше.
.
Я не боюся чвар і кривд,
прикрість, як дим, розтане.
В небі кохання мій політ,
серце моє не камінь.
.
Ти занедужаєш, прийду,
біль розведу руками
і хоч яку спиню біду,
серце моє не камінь.
.
Я прилечу -- лишень скажи,--
пломінь і лід здолаю.
Лиш не пробачу я олжі,
серце моє не камінь.
.
Глянь, засвітилася зоря,
казку синкові мовить.
Губить бездушність, розділя --
зцілить тепло любови.
.
Гострі крижинки розтоплю,
на серце їх поклавши.
Я назавжди тебе люблю,
не вмію я інакше.

ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ. . Муз. Давида Тухманова, сл. Володимира Харитонова. ПЕРЕКЛАД ВАСИЛЯ ЮХИМОВИЧА і ще один чийсь, ТАКОЖ НЕ МІЙ

ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ.
.
Муз. Давида Тухманова, сл. Володимира Харитонова.
ПЕРЕКЛАД ВАСИЛЯ ЮХИМОВИЧА
.
День параду, день салюту, день весни
ледве жеврів нам у вогнищах війни.
Дні і ночі, де ми ворога мели,
перемогу наближали, як могли.
.
Приспів.
Травня день дев'ятий
порохом пропах.
Братнє свято
посивілих у боях.
Мить громохка,
сльози радости в очах.
Перемога!
Перемога!
Перемога!
.
Дні і ночі жар мартеновських печей.
Краю рідний, ти не виплакав очей.
Дні і ночі броньові ревли вали,
перемогу ми кували, як могли.
.
Приспів.
.
Здрастуй, рідна, ми вернулись, та не всі.
Можна, мамо, нам босоніж по росі?
Пів-Європи, півземлі сини пройшли,
перемогу наближали, як могли.
.
Приспів.
.
ПЕРЕКЛАД ВАСИЛЯ ЮХИМОВИЧА
.
.
ЩЕ ЧИЙСЬ ПЕРЕКЛАД (чий, не знаю, але теж НЕ МІЙ).
.

Перемого, вдалині була від нас,
Та в твоїм багатті вогник не погас,
Рідні версти обгоріли, а ми йшли,
Перемогу наближали, як могли.

Приспів:
День цей перемоги порохом пропах,
Травня свято з сивиною на висках.
Світла радість, із сльозами на очах
Перемога! Перемога! Перемога!

Дні і ночі, де мартенівські вогні,
Батьківщина меч кувала для борні,
Дні і ночі битву праведну вели,
Перемогу наближали, як могли.

Приспів.

Здраствуй, мамо, повернулись ми не всі...
Знов босоніж би пробігти по росі!
Пів-Європи, пів-Планети ми пройшли,
Перемогу наближали, як могли.

Приспів.

.

Пропоную синтез. За основу цей переклад невідомого автора,

а перші два рядки приспіву замінити на Юхимовичеві.

.

. ВІРМО В ПЕРЕМОГУ
. Переробка (переробив Віктор Леві) 2022 року пісні Давида Тухманова й Володимира Харитонова "ДЕНЬ
ПЕРЕМОГИ" (в українському перекладі Василя Юхимовича "ПЕРЕМОГА")
.
Перемога,
щ`о ми нею назвемо?
Вже навік московське скинуте ярмо?
А чи, може,
це Московію коли
буде згладжено із мапи і з землі?
.
Приспів.
Вірмо в перемогу
зболену таку
під тривоги
і в бою на передку,
і солодку,
і криваву, і гірку
перемогу,
перемогу,
перемогу.
.
Дні і ночі
під ракетами й вогнем.
Нема фронту, нема тилу, так живем.
З усіх боків
понаперлись москалі,
що ж, на всіх у нас їх вистачить землі.
.
Приспів.
.
Повернемся
до батьків і до дружин
чи й подружжям створеним в боях новим.
Дні і ночі
будуватимемо ми,
щоб і сліду не лишалось від війни.
.
Приспів.

РАЗНОЦВЕТНЫЕ КИБИТКИ (в оригіналі ВОЗИ КОЛЬОРОВІ). Текст українською мовою

ВОЗИ КОЛЬОРОВІ
.
Муз. Стефана Рембовского, сл. Єжи Фіцовского
Переклад Левка Вітра і приблизний Юрія Рибчинського.
.
Jadą wozy kolorowe taborami,
Jadą wozy kolorowe weczorami.
Może z liści spadających im powroży
Wiatr cygański, wierny kompan ich podroży.
Zanim ślady wasze mgła mi pozasnuwa,
Opowiedźcie mi, Cyganie, jak tam u was jest?
.
-- U nas wiele i niewiele bo w sam raz.
U nas czerwień, u nas zieleń, cień i blask.
U nas błękit, u nas fiolet,
U nas dole i niedole,
Ale zawsze kolorowo jest wśród nas.
.
Jadą wozy kolorowe taborami.
Ej, Cyganie, jak bym chciała jechać z wami.
Będę sobie mieszkać kątem przy muzyce,
Będę słuchać opowieści starych skrzypiec.
Ciepłym wiatrem wam podszyję stare płótno.
Co mi dacie, żeby już nie było smutno mi?
.
--Damy wiele i niewiele bo w sam raz.
Damy czerwień, damy zieleń, cień i blask.
Damy błękit, damy fiolet,
Damy dolę i niedolę,
Ale będzie kolorowo pośród nas.
.
No i pojechałam z nimi na kraj świata,
wiatr warkosze mi rozplatał i zaplatał.
I zbierałam dzikie trefle, leśne piki,
I bywałam gdzie rodziły się muzyki.
.
I odwiedzam z Cyganami chmurne kraje,
I kolory szarym ludziom darmo daję dziś.
.
Wieźcie wiele i niewiele bo w sam raz.
Komu czerwień, komu  zieleń, cień i blask.
Komu fiolet, komu błękit,
Komu echo tej piosenki,
Nim odjedzię z Cyganami w czarny las.
.
.
ПЕРЕКЛАД ЛЕВКА ВІТРА:
.
Їдуть вози кольорові таборами,
їдуть вози кольорові
вечорами.
Чи їм на опалім листі поворожить
вітер -- як цигани, вічний подорожній?
Доки слід від мене ваш імла не скрила,
відкажіть мені, цигани, як там у вас є?
.
-- В нас багато й небагато, бо всамраз.
В нас  черв`інь, в нас синь блавату, зелень в нас.
Як  веселка над водою.
У нас долі є й недолі,
але завше кольорово, повсякчас.
.
Їдуть вози кольорові таборами,
гей, цигани, я б хотіла в путь із вами.
Я б жила у вас у приймах при музиках,
слухала б там оповідки старих скрипок.
Я б вам шатра підшивала теплим вітром.
Що дасте мені, щоб більше не журилась я?
.
-- А багато й небагато, бо всамраз.
Май  черв`інь, май синь блавату й зелень в нас!
Як  веселку над водою.
Май в нас долю чи недолю,
але буде кольорово повсякчас.
.
Ну й поїхала я з ними чужим краєм,
вітер коси розплітає й заплітає.
І збирала з ними карти-листя в лісі,
і бувала, де народжується пісня.
І з циганами діставшись в край похмурий,
кольори я сірим людям роздаю за так.
.
Дам багато й небагато, бо всамраз.
Тим  черв`інь, тим синь блавату, тим все враз.
Кому тьмяне, кому з блиском.
А ще відгук ції пісні,
що, поїхавши, залишимо для вас.
.
.
ІНШИЙ ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕКЛАД ЮРІЯ РИБЧИНСЬКОГО, який співає Наталя Бучинська.
 
.
.
Їдуть вози кольорові таборами,
а цигани мене кличуть: "їдьмо з нами.
Навчимо тебе, дівчино, танцювати,
ворожити і очима чарувати.
Їдьмо з нами, чаклунами, за вітрами,
і побачиш дивовижний кольоровий світ.
.
Приспів.
У нас небо, як дзеркальний синій дах,
у нас пісня, як чарівний дикий птах.
У нас коні всі червоні,
у нас доля на долоні,
у нас воля, наче музика, в серцях".
Ла-ла-ла-лі-лу-лай,
ла-ла-ла-лі-лу-лай,
ла-ла-ла-лі-лу-лай,
ла-ла-лай-лай-лай.
.
Їдуть вози кольорові таборами,
я лишилася би вдома біля мами,
та цигани, що на скрипці дивно грали,
моє ніжне, моє грішне серце вкрали.
І тепер я теж мандрую разом з ними,
і співаю дні і ночі файну пісню цю.
.
Приспів.
.
Їдуть вози кольорові таборами,
а я, мамо, за цигана вийшла заміж.
Нас вінчали під зірками, і від Бога
спільна з ним у нас тепер життя дорога.
І на двох у нас із ним одне кохання,
що і в грози, і в морози зігріває нас.
.
Приспів.
.

ГРОНА ДУХМЯНІ АКАЦІЇ БІЛОЇ

.

Муз. Веніаміна Баснера, сл. Михайла Матусовського.

ПЕРЕКЛАД о.ПЕТРА БОЙКА.

Співав українською Олександр Таранець.

.

Нам цілу ніч соловейко виспівував,

ночі, здавалось, не буде кінця.

Грона духмяні акації білої

нам до світанку п'янили серця.

.

Сад був умитий весняними зливами,

доли стояли у темній воді.

Боже, наївні були ми щасливими,

юні до болю були ми тоді.

.

Роки промчали, зробивши нас сивими,

де чистота пелюсток тих живих?

Тільки зима заметілями білими

нам промовляє сьогодні про них.

.

В час, коли вітер лютує завією,

знов, як колись, зачаровуюсь я.

Грона духмяні акації білої,

ви неповторні, як юність моя.

.

ПЕРЕКЛАД о.ПЕТРА БОЙКА.

ШАРМАНКА
.
Муз. Ігоря Крутого, сл. Віктора Пеленягре (молдован, що переїхав до Росії).
Автор українського перекладу мені невідомий.
В УСЯКОМУ РАЗІ, ЦЕ НЕ Я.
Українською співає Володимир Вермінський.
.
Вернулась шарманка і стиха зітхає,
вернулась шарманка, ночами ридає.
Страждає шарманка, звучить майже хрипко,
ридає шарманка,
в душі перша скрипка.
.
Приспів.
Чи кличуть дороги намріяні,
чи квітнуть вже квіти спізнілії...
І знову ридає шарманка,
в Парижі вона емігрантка.
.
Ще й досі шарманка про щось там жаліє,
і знову сумує і все не старіє.
Страждає шарманка, звучить майже хрипко,
ридає шарманка, в душі перша скрипка.
.
Приспів.
.
Автор українського перекладу мені невідомий.
В УСЯКОМУ РАЗІ, ЦЕ НЕ Я.
.

ЧОРНИЙ КІТ
.
Муз. Юрія Саульського, сл. Михайла Танича.
Співає українською Олег Марцинківський.
Автор українського перекладу мені невідомий.
В УСЯКОМУ РАЗІ, ЦЕ НЕ Я. Можливо, сам Марцинківський
.
Жив та був [краще б -- Жив собі -- Л.В.] чорний кіт за кутом [?],
чорна слава жила з тим котом.
Не про те тільки пісня проста,
як цуралися люди кота.
.
Приспів.
Кажуть, що не пофартить,
якщо [краще б -- коли -- Л.В.] чорний кіт вам шлях перебіжить.
А поки що навпаки,
а поки що навпаки,
тільки все коту і непереливкИ
[наголос?! -- Л.В.].
.
Над [?] котом від зорі до зорі [?]
насміхалися в тому дворі.
Не про те тільки пісня проста,
як паплюжили люди кота.
.
Приспів.
.
Кіт ходив і туди, і сюди,
але правди не зміг він знайти
[цікавий поворот порівняно з оригіналом; так само й
наступний куплет -- Л.В.].
Не про те тільки пісня проста,
як за правду цькували кота.
.
Приспів.
.
Чорний кіт від хвоста до вусІв
зовсім був не таким, як усі.
Тож ви слухали пісню просту,
як самотньо такому коту.
.
Приспів.
.
Автор українського перекладу мені невідомий.
В УСЯКОМУ РАЗІ, ЦЕ НЕ Я.
.

ВЬЮГА СМЕШАЛА ЗЕМЛЮ С НЕБОМ (ПЕСНЯ ЛЮБВИ). Текст українською мовою

ПІСНЯ КОХАННЯ
.
Муз. Аркадія Островського, сл. Льва Ошаніна.
Переклав Левко Вітер.
.
Від "кохаю я"
до "кохаєш ти"
стільки днів і верств
мусив я пройти!
.
Де небо? де земля? завія.
Крізь сніг десь ледве небо мріє.
Йшов я крізь небо, крізь завію,
щоб відшукати, де в світі ти є.
Як сміла ти цього не знати?
Як сміла не відповідати,
не бачити, не помічати,
що твоє щастя у мене в руках?
.
Без тебе світ тьмяний,
де мене ждеш, незнана?
Відповідь чи дістану?
Скрізь кличу я,
шукаю скрізь тебе.
.
Де небо? де земля? завія.
Крізь сніг десь ледве небо мріє.
Йшов я крізь небо, крізь завію,
але до тебе
дійду все одно.
.
Від "кохаю я",
від "кохаєш ти"
в силі я додав,
в твердості мети.
.
Зможу під хмари я злетіти,
стрімку вершину підкорити.
Затісно серцю в цілім світі,
й не вмію я, не кохаючи, жить.
Де небо? де земля? завія.
Крізь сніг десь ледве небо мріє.
Йшов я крізь небо, крізь завію,
але до тебе
дійду все одно.
.
Без тебе світ тьмяний,
де мене ждеш, незнана?
Відповідь чи дістану?
Чуєш, я зву,
чуєш, до тебе йду?
.
Де небо? де земля? завія.
Крізь сніг десь ледве небо мріє.
Йшов я крізь небо, крізь завію,
та відшукаю тебе все одно.
Все одно!
Все одно!
.

МОРЕ Ю.АНТОНОВА. Текст українською мовою

МОРЕ (з фільму "Бережіть жінок").
.
Муз. Юрія Антонова, сл. Леоніда Фадеєва.
Переклав Левко Вітер.
.
По зеленій по рівнині
моря чи ж то океану
кораблі і капітани
через простори широт,
світ помірявши на милі,
а своє життя на вахти,
курс тримають згідно з фрахтом
в порт,
в порт.
.
Приспів.
Море, море, світ безкрайній,
плескіт-шепіт хвиль прибою.
Наші юні сподівання,
наші юні сподівання,
як світанки, над тобою.
.
Дає доля морякові
дві любови: землю й море,
за обидві вдячний долі,
повній прагнень і турбот.
Нероздільні дві любови
до землі, але й до моря,
а зв'язок між ними творить
порт,
порт.
.
Приспів.
.

ГОЛУБОЙ ВАГОН. Текст українською мовою

ГОЛУБИЙ ВАГОН
.
Муз. Володимира Шаїнського, сл. А.(чи О.)Тимофіївського (за
іншою версією, Е. Успенського).
Переклав Левко Вітер.
.
Стиха відпливають десь хвилини вдаль,
не повернеш їх, не вбережеш.
І хоча минулого нам трохи жаль,
краще в нас попереду, авжеж.
.
Приспів.
Рушником, рушником путь лягла, стелиться,
десь там за обрієм закінчитись їй.
В скруту не віриться, щастя попереду.
Рушив у подорож потяг голубий.
.
Може, ми образили когось дарма --
аркуш цей закриє календар.
Без пригод на світі нам життя нема,
машиністе, ходу ще додай.
.
Приспів.
.
Голубий вагон біжить, гойдається,
потяг мчить поміж гаїв і трав.
І навіщо день оцей минається,
краще б він ніколи не минав.
.
Приспів.
.

ТОВАРИЩ ПАМЯТЬ. Текст українською мовою

МІЙ ДРУЖЕ ПАМ'ЯТЬ
Муз. Ігоря Шамо, сл. Роберта Рождественського.
.
Переклав Левко Вітер.
.
І знов нібито комсомольська й червоноармійська пісня, однак
цілком можна й для інших змагань. Лише довелося "товариш"
замінити майже ОУНівським "мій друже" (майже, бо в ОУН було
"друже"), а в другому куплеті "зменшити масштаби":
замість усієї Землі -- лише своя країна.
А втім, переклад "мій друже" ще з тих часів відомий. Була
радянсько-панегірична пісня: "Мій друже, мій друже, в труді і
в бою...і далі". В оригіналі: "Товарищ, товарищ".
.
Лишився дім за степом, за імлою,
коли ще доведеться повертати?
Лиш ти, будь-ласка, будь завжди зі мною,
мій друже Правдо,
мій друже Правдо.
.
Я зможу все, ніщо мене не спинить,
згорьована країна  заждал`ася.
Лиш дай наказ, і страх мене покине,
мій друже Часе,
мій друже Часе.
.
Я знову підіймаюсь по тривозі,
і знову бій, і хуга з куль несеться.
Не вибухни лишень напівдорозі,
мій друже Серце,
мій друже Серце.
.
І дні, і ночі геть від диму чорні,
а я пішов, щоб диму їх позбавить.
Лиш не забудь, будь ласка, анічого,
мій друже Пам'ять,
мій друже Пам'ять.
.

МИЛЛИОН РОЗ. Текст українською мовою

.
МІЛЬЙОНИ ТРОЯНД
.
Муз. Раймонда Паулса, сл. Андрія Вознесенського.
.
Переклав Левко Вітер.
.
Жив-був художник собі,
добрий будиночок мав.
Та він актрису любив,
квіти любила вона.
Він тоді дім свій продав
і всі картини свої
і ціле море прислав
квітів під вікна її.
.
Приспів.
І мільйони, мільйони, мільйони троянд
під вікно привітати тебе лиш прийшли.
Хто кохає,  кохає, кохає не в жарт,
все життя для тебе в квіти перелив.
.
Зранку ти глянеш з вікна:
чи це не зору обман?
Казка немов чарівна --
квітами повен майдан.
Що за багач тут такий
так догодить тобі зміг?
А під вікном, сам не свій,
бідний художник застиг.
.
Приспів.
.
Зустріч недовга була,
поїзд у ніч її взяв.
Та пам'ять їй зберегла
пісню безумну троянд.
Сам вік художник прожив,
вдосталь він лиха зазнав.
Та був у нього в житті
квітами повний майдан.
.
Приспів.
.