Я ЖИТТЯ ЦЕ ЛЮБЛЮ.
.
Муз. Едуарда Колмановського, сл. Костянтина Ваншенкіна.
Переклав Віктор Леві
.
Я життя це люблю,
і такий я не перший, звичайно.
Я життя це люблю --
назавжди та любов життєдайна.
Я з роботи іду,
місто вікна вечірні вже світить.
Я життя це люблю
і його хочу кращим зробити.
.
Світ широкий мені
ген відкритий од краю до краю.
Чоловічу в житті
безкорисливу дружбу я знаю.
Кожен день аж дзвенить,
і не хочу спокОю я й тиші.
І кохання навік --
подарунок життя найцінніший.
.
Вечори до зорі.
Поцілунок під спів солов'їний.
Вдвох іти по житті.
Ну а діти -- це диво предивне.
Вдруге пройдемо путь
з ними ми від дитинства самОго.
Як онуки зростуть,
все спочатку повториться знову.
.
Та й стрімкий лет років,
трохи смутку, що скроні вже сиві.
Не забудьмо бійців,
що життям це життя захистили.
Тож нехай, як в маЮ,
світ у сонячних променях сяє.
Я життя це люблю,
і надію взаємности мАю.
.
.
Муз. Едуарда Колмановського, сл. Костянтина Ваншенкіна.
Переклав Віктор Леві
.
Я життя це люблю,
і такий я не перший, звичайно.
Я життя це люблю --
назавжди та любов життєдайна.
Я з роботи іду,
місто вікна вечірні вже світить.
Я життя це люблю
і його хочу кращим зробити.
.
Світ широкий мені
ген відкритий од краю до краю.
Чоловічу в житті
безкорисливу дружбу я знаю.
Кожен день аж дзвенить,
і не хочу спокОю я й тиші.
І кохання навік --
подарунок життя найцінніший.
.
Вечори до зорі.
Поцілунок під спів солов'їний.
Вдвох іти по житті.
Ну а діти -- це диво предивне.
Вдруге пройдемо путь
з ними ми від дитинства самОго.
Як онуки зростуть,
все спочатку повториться знову.
.
Та й стрімкий лет років,
трохи смутку, що скроні вже сиві.
Не забудьмо бійців,
що життям це життя захистили.
Тож нехай, як в маЮ,
світ у сонячних променях сяє.
Я життя це люблю,
і надію взаємности мАю.
.
Немає коментарів:
Дописати коментар