ПЕРЕКЛАД ВІРША Л. УТЬОСОВА.
Переклав Левко Вітер.
.
Минає рік, як день. То день, як рік, трива.
І це повинно б нас переконати,
Що час то просто йде, то ледь повзе, бува,
То хутко мчить аж надто.
.
Повзуть літа до двадцяти,
Либонь, непевні в силі.
Від двадцяти до тридцяти
Ідуть, вже вправні, вмілі.
Від тридцяти до сорока
Біжать, як ночі білі,
А з сорока і далі ген
Летять, як очманілі.
.
Коли літа твої повзуть,
Ти бігаєш, стрибаєш.
Коли літа твої ідуть,
Із ними в крок ступаєш.
Коли вони вже побіжать,
Тобі за труд ходити.
А починають пролітать,
Тобі б лишень сидіти.
.
Гай, де ж той спосіб віднайти
Із часом крок у крок іти?!