ЖУРАВЛІ.
Муз. Яна Френкеля, слова Маро Макашвілі, аварський переклад Расула Гамзатова.
.
Khatuna Okropiridze, Tbilisi, Georgia.
10 травня 2016 р.
Может быть, если бы Расул Гамзатов рассказал об истинном значении
10 травня 2016 р.
Может быть, если бы Расул Гамзатов рассказал об истинном значении
стихотворения Маро Макашвили, мы так и не услышали бы одну из самых
наших любимых песен, которую сам переводчик посвятил погибшим в годы
Второй мировой... Как мог он признать, что автором текста была погибшая
девушка, похороненная в братской могиле с юнкерами, оборонявшими
Тбилиси от Красной Армии,в феврале 1921 года. Дневник Маро, в котором
написаны эти стихи, на грузинском языке, и сегодня можно увидеть в
Государственном музее Грузии... Именно там впервые услышал Расул
Гамзатов стихи о журавлях... Слово в слово садится текст Маро в текст
Гамзатова... Такие были времена... Каким бы заслуженным ни был поэт,
каким бы популярным ни был, он не посмел бы рассказать "Социалистическому
отечеству" истинную историю стихотворения и песни "Журавли".... Но зло
подшутить над системой у него получилось... И это даёт мне повод уважать
его не только как поэта, но и как гражданина, который скорбел,
но не мог выразить всю полноту своей скорби, демонстрируя лишь
"дозволенную" её часть.
1.
Переклад з відривного календаря 30 серпня 1973 р.
(хто переклав, з'ясувати не вдалося):
.
Мені здається часом, що солдати,
підкошені в кривавищах боїв,
не в землю полягли навіки спати --
живуть в шерегах білих журавлів.
Вони летять здаля в безмежжя світу,
й прощальна туга хрипне в голосах...
Чи не тому так мовчки -- сумовито --
ми стежимо за ними в небесах?
.
Летить, летить той ключ -- із літа в літо --
на схилі дня в туманній вишині.
А в тім строю прогалинку помітно --
то, мабуть, місце, суджене мені...
Настане день -- і в зграї журавлиній
я попливу в такій же сизій млі,
і з небосині поклик мій долине
для всіх, кого лишив я на землі.
.
Мені здається часом, що солдати,
підкошені в кривавищах боїв,
не в землю полягли навіки спати --
живуть в шерегах білих журавлів.
.
2.
СОЛДАТИ-ЖУРАВЛІ.
Обробка слів, переклад -- Діодор Бобир.
Виконує Остап Кіндрачук (за посиланням є й текст):
https://m.youtube.com/watch?v=
.
Маро Макашвілі - Автор вірша (переклад з грузинської - Діодор Бобир)
 |
3.
3.
Переклад Віктора Леві.
.
Бува, здається, воїни полеглі
всіх відшумілих за віки боїв
зі світу нашого пішли не в землю --
ключами стали білих журавлів.
Вони ще й досі небо пролітають,
і голоси як їхні донеслись,
ми, їх почувши, оповиті ж`алем,
враз замовкаєм, дивлячись увись.
.
Летять вони і нас тривожать криком,
летять удень, летять вони й вночі.
І є між ними пр`освіт невеликий,
чи не для мене місце це в ключі?
Якогось дня у зграї журавлиній
я попливу під хмарами в імлі,
і голос мій також до вас полине,
до всіх, кого лишив я на землі.
.
Бува, здається, воїни полеглі
всіх відшумілих за віки боїв
зі світу нашого пішли не в землю --
ключами стали білих журавлів.
.
Нотатка щодо п'ятого рядка. Тільки так: <небо пролітають>. Не
<небом> і не <в небі>. Мають перелетіти все небо, тому досі летять
і летітимуть вічно. Не обставина місця, а прямий додаток.
Оригінальний текст Расула Гамзатова
ВідповістиВидалитиВільний переклад Володимира Сахнюка
Мені дається часом, що солдати,
Які кривавих не прийшли полів,
Замість навіки у землі лежати
Перетворились в білих журавлів.
Вони до наших пір з часів тих давніх
Несуть по небу тугу в голосах.
Чи не тому так часто і печально
Ми мовчимо, до них у небесах.
Летить, летить по небу ключ журливий,
А день осінній скоро вже мине.
І в тім ключі вже місце є, можливо,
Яке колись чекає і мене.
Настане день, і в клині журавлинім
Я попливу в такій же сизій млі.
Із-під небес прощаючись пташино
Із усіма, кого залишив на землі.
Мені дається часом, що солдати,
Які кривавих не прийшли полів,
Замість навіки у землі лежати
Перетворились в білих журавлів.