АРЛЕКІН(О) Тексти українською мовою. Переклади з російської й з болгарської

АРЛЕКІН(О).
Муз. Еміла Дімітрова і Павла Слободкіна (використав тільки частину мелодії Дімітрова), російський текст Бориса Баркаса.
Переклав Віктор Леві
(болгарський першотекст Васіла Андрєєва зовсім про інше -- про
дерев'яну ляльку Арлекіна, закоханого в іншу ляльку --
Принцесу; він просить свого "тата Карла" зробити йому серце
і тоді під час вистави згорає від кохання).
.
По гостряках яскравих цих вогнів
лечу, лечу в польоті без кінця.
Увесь великий світ замкнувсь мені
в манежу коло й маску без лиця.
Я блазень, арлекін, я просто Сміх.
Без імені й без долі врешті-решт.
Хіба комусь цікаві долі тих,
із кого веселитися прийдеш.
.
Приспів.
Арлекіне, арлекіне,
мусиш ти смішити всіх.
Арлекіне, арлекіне,
нагорода тобі -- сміх.
.
Виходять на манеж здоровані,
які не знають смутку у житті.
Вони підкови гнуть, мов дротяні,
і ланцюги рвуть в себе на плечі.
Їм оплески захоплені долонь,
і квіти на манеж до їхніх ніг.
Для них оркестру туш, очей вогонь,
а я в перерві вийду після них.
.
Приспів.
.
Смішити мені важче з року в рік,
бо ж я не блазень трону короля.
Я Гамлета для себе грати звик --
вже ж подумки,бо арлекін же я.
І все здається, маску кину вниз,
і в світі враз настане стільки змін...
Але ніхто моїх не бачить сліз,
то я незлецький, мабуть, арлекін.
.
Приспів.

.
.
ПЕРВИННИЙ БОЛГАРСЬКИЙ ТЕКСТ.
Муз.: Еміл Дімітров, сл.: Васіл Андрєєв.
Переклад Віктора Леві
.
Арлекино
Върви каручката на стария Буо̀,
от град на град се нижат тъжни дни.
Каручката със скъсано платно
и куклите Мелѝ и Арлекин.
.
Арлекино беше дървено човече
в малкия театър на стария Буо.
Смееше се много публиката вечер
на издяланата кукла от дърво.
.
Арлекино, Арлекино! Арлекино без сърце!
Колко радости не знае дървеното ти лице…
.
В театъра на стария Буо
играеше принцесата Мели –
през старото окъсано платно
се вглеждаше във нея Арлекин.
.
Арлекино гледа всяка вечер плахо
стария Буо със молещи очи –
той едно сърце в него да издяла,
за да може да се влюби във Мели.
.
Арлекино, Арлекино! Арлекино без сърце!
Колко радости не знае дървеното ти лице…
.
Затрогнат от молбите му, Буо
веднъж го взе във своите ръце
и в твърдото безчувствено дърво
с длето издяла мъничко сърце.
.
Арлекин обикна куклата Мели
и в любов безкрайна нежно засия.
Той игра тъй, както никога преди,
но пламнал цял от обич, изгоря…
.
Арлекино, Арлекино! Ти от обич изгоря –
таз последна твоя роля публиката не разбра.
.
Върви каручката на стария Буо,
останал сам със куклата Мели –
над малко шепа пепел от дърво
той плачеше за своя Арлекин.
.
Арлекино, Арлекино! Ти от обич изгоря –
таз последна твоя роля публиката не разбра.
.
Арлекино, Арлекино! Ти от обич изгоря!
.
.
Арлекіно
(перекладено в ритмі звичної нам мелодії,
що трохи відрізняється від оригіналу Димитрова)
.
Вагончик їде дідуся Бу`о.
Із міста в місто в плині днів сумнім.
У ньому під подертим полотном
дві ляльки з ним, Мел`і та Арлекін.
.
В маленькому театрі дідуся
актор був дерев'яний Арлекін.
Любила його публіка уся,
щовечора він публіку смішив.
.
Арлекіне, Арлекіне, серця в грудях ти не мав.
Скільки радощів у світі ти ще й доти не пізнав.
.
В театрі цьому дідуся Буо
принцесу грала чарівна Мелі.
А крізь старе подерте полотно
дививсь на неї Арлекін і млів.
.
Щовечора до дідуся Буо
звертався в несміливій він мольбі,
щоб серце в нього, як в людей, було,
щоб міг він закохатися в Мелі.
.
Арлекіне, Арлекіне, серця в грудях ти не мав.
Скільки радощів у світі ти ще й доти не пізнав.
.
І поступивсь мольбі його Буо,
яку від нього чув багато днів,
і в тільці дерев'яному його
маленьке серце долотом зробив.
.

І Арлекін так покохав Мелі,
засяяв ніжно від кохання він.
Грав, як ніхто ніколи на землі,
та в полум'ї кохання враз згорів.
.
Арлекіне, від кохання, від кохання ти згорів.
Тільки роль твою останню так ніхто й не зрозумів.
.
Вагончик їде дідуся Бу`о,
та лялька в ньому лиш тепер одна.
Над попелом улюбленця свого
дідусь його оплакує щодня:
.
"Арлекіне, від кохання, від кохання ти згорів.
Тільки роль твою останню так ніхто й не зрозумів".
.
Схибив тут я через неуважність. Мій переклад тільки на співану Пугачовою мелодію лягає, а в Дімітрова друга половина куплетів зовсім інакша мелодія. Але тепер шкода змінювати
. .
.
А от Пугачова співала німецькою. Переклад Лариси Зіндерман
.
Ich eile ins Manegenlicht und dann,
Ein kleiner Harlekin zeigt, was er kann.
Das Publikum, es lacht und kennt mich nicht,
Denn meine Maske, sie hat kein Gesicht.
Mein Name ist ganz einfach Harlekin,
Und man sieht niemals mich, man sieht nur ihn.
Ein kleiner Punkt im großen Zirkuszelt.
Da steh' ich nun und das ist meine Welt.
.
Oh, Harlekino, Harlekino,
Was dir ganz allein gehört,
Harlekino, Harlekino,
Ist das Lachen, das dich ehrt.
.
Die reitenden Jongleure sind der Clou.
Alle Leute jubeln ihnen zu.
Ein Elefant kann auf zwei Beinen geh'n.
Die Mädchen auf dem Drahtseil sind sehr schön.
Der Zauberer verzaubert Katz und Maus.
Sie alle kriegen Blumen und Applaus.
Ein Tusch, wenn Akrobaten Saltos dreh'n.
Und ich bin für die Pause vorgeseh'n.
.
Oh, Harlekino, Harlekino ...
Was dir ganz allein gehört,
Harlekino, Harlekino,
Ist das Lachen, das dich ehrt!
.
Das Leben macht die Herzen weit und leicht.
Auf meine Art hab ich es nicht erreicht.
Ich hab' mich nie als Wähler nah gefühlt,
Der seine Rolle für sich selber spielt.
Für alle, die ich durch die Maske seh',
Mach ich die Späße solang, bis ich geh' -
Und lass auch den Zirkus einmal zieh'n,
Ich glaub, ich war nie ein schlechter Harlekin.
.
Oh, Harlekino, Harlekino ...
Was dir ganz allein gehört,
Harlekino, Harlekino,
Ist das Lachen, das dich ehrt!
https://www.youtube.com/watch?v=HDs6NEKMgb8&list=RDHDs6NEKMgb8&start_radio=1 .