Вірші Костянтина Симонова й Богдана Книша на одну тему

Був якийсь вірш у К.Симонова (чи, може, це лише дві строфи
з більшого вірша), що його взяв за епіграф Анатолій Мороз до
свого роману "Ваш поїзд о дев'ятій". Наводжу у власному перекладі:
.
<Крізь час також курсують поїзди,
сідаємо в них без квитків-квитанцій.
Спита кондуктор: "Вам куди?" -- "Туди".
І їдем до своїх кінцевих станцій.
Хто зна, на радість чи то на біду,
та, щойно виїхавши лиш за місто,
нам годі зістрибнути на ходу,
щоб на зворотній потяг пересісти>.
.
А от перегукується з ним вірш Богдана Книша
ПРОКНИГИ: книги українських авторів і відгуки на них
Bogdan Knysh · 18 грудня 2015 р.
.
Якби могли ми зупинитись,
на станції, та в інший бік,
спокійно там пересадитись,
й вернутись, де почавсь заїзд.
Та час все тягне за собою,
маршрут прокладений давно.
Є тільки вихід в нас з тобою,
а пересадки не дано.
***Б. Книш**09.07.2015