ДВІСТІ ЛІТ
.
Сл. і муз. Вячеслава Малежика.
Переклав Віктор Леві
.
Провістила двісті літ жить мені циганка,
повний статків і майна безтурботний вік.
Але багатства двісті літ це все ж не так багато,
ти б мені наворожила щастя хоч на рік.
.
Ти мені наворожи про любов тривогу,
поступатись ворогам щоб не довелось,
вірного товариша в нелегку дорогу,
і чогось, і ще чогось, і ще, і ще чогось.
.
І зозуля двісті літ мені накувала.
Сподівалася, либонь, що зрадію я.
Але сіреньких двісті літ, це так мені замало.
Накувала б рік один яскравого життя.
.
Щоб сміятися з біди, а від щастя мучитись
щоби долю по хребті вгріти удалось,
щоби пан або пропав, а далі вже, як збудеться,
і чогось, і ще чогось, і ще, і ще чогось.
.
Довгий вік чи головне, це вже як для кого.
Жити, а не жевріти -- сенс життя мого.
Дошукатися б мені дня в житті такого,
що століття вартий він, ще й не одног`о.
.
Тільки щось ніяк мені він не зустрічається,
все ніяк його ніде досі не знайшлось.
От зустріти б у житті все, чого жадається,
і чогось, і ще чогось, і ще, і ще чогось.
Немає коментарів:
Дописати коментар