КОЛИ Я ПІДУ
.
Муз. Алли Пугачової, сл. Іллі Резника.
Переклав Віктор Леві
.
Коли я далеко-далеко піду,
позбувшись тривог повсякденних,
комусь цим я радість у дім приведу,
комусь стане сумно без мене.
.
Від'їде мій поїзд в далекі краї,
затихне оркестрів відлуння,
і вам заспівають пісні вже мої
тут інші, тепер іще юні.
.
Приспів.
Жадай, не жадай, не прокрутиш назад
відзняту життям кінострічку.
Лиш тільки мені навздогін полетять
глядацькі ті оплески звичні.
.
О сцено, колись ти мене відпусти.
Сюди мене вибір покликав.
Я знаю, з тобою навік голоси
і душі акторів великих.
.
Та що б не було там, життя не спинить,
нові в нас попереду ролі.
В акторів завжди то падіння, то зліт.
Щаслива й гірк`а наша доля.
.
Приспів.
..
А от, як на мене, краща українська пісня на слова Вадима Крищенка, яку
поклали на дві різні мелодії два композитори, вони ж виконавці:
Степан
Гіга і Мар"ян Гаденко
https://drive.google.com/file/d/0B9M2pCmr1MpLeWhYNmpOc0psY29pWmYyZC1YYXVNbEZSTVFJ/view?usp=drive_link&resourcekey=0-1NgDClSlEN3gVYjmsG2MAw
https://drive.google.com/file/d/1cXnPIksZeJAMqk5b-gt9GG-nlqdvkihw/view?usp=drive_link
Немає коментарів:
Дописати коментар