ПІСНЯ З ФІЛЬМУ "ЧЕЛОВЕК-АМФИБИЯ" українською

Переклад пісні з фільму "Людина-амфібія" і не тільки переклад
.
Муз. Андрія Петрова, сл. Соломона Фогельсона
.
Переклав Віктор Леві
.
Нам би, нам би, нам би, нам би
всім на дно,
там би, там би, там би, там би
пить вино.
У морських глибинах,
що й скільки б не пили ми,
хіба побачить хто?
.
Приспів.
Гей, моряче, плавав ти задовго,
встигла позабути я тебе.
Хочу я диявола морського,
його кохаю вже.
.
Якір, якір, якір, якір підійму,
певним, певним, певним румбом курс візьму.
Дідькові морському
звезем барильце рому,
не встояти йому.
.
Приспів.
.
Пісня наче якась незакінчена. Справді, був якийсь третій куплет, але
його вирізали з фільму, бо співачка, співаючи його, почала стриптиз.
Може, через незакінченість такий собі Сергій Юрочкін дещо дописав,
але його текст зовсім не стикується за змістом із Фогельсоновим. То я трохи
зімпровізував. У формі діалогу.
.
Альтернативний текст Сергія Юрочкіна:
Ветер, ветер, ветер, ветер, шторм и гром.
Молнии сверкают, никого кругом.
И нас никто не видит,
и нас никто не слышит,
нас ждет лишь только дно.
.
Мачта, мачта, мачта, мачта, паруса.
Не спасет Нептун нас ни небеса.
Но я-то всё же верю,
что сойду на берег,
чтоб утонуть в твоих глазах.
.
А от що в мене вийшло.
.
Муз. Андрія Петрова, сл. Соломона Фогельсона
і Сергія Юрочкіна.
Переробив Віктор Леві.
.
Якір, якір, якір, якір підійму,
певним, певним, певним румбом курс візьму.
Ти чекай, кохана,
коли на берег стану,
то так вже обійму.
.
-- Гей, моряче, ждати я втомилась,
довго так щораз тебе нема.
Так щоразу -- вже мені несила,
так довго я сама.
.
-- Щогла, щогла, щогла, щогла і стерно.
Хвилі б'ють і б'ють об борт в'одно.
І нема нікого
тут, окрім нас, навколо,
чека нас тільки дно.
.
-- Гай, моряче, плаваєш задовго,
чи не позабуду я тебе?
Ти на кшталт диявола морського
до берега не йдеш...
.
-- Хмара, хмара, хмара смерть нам провіща.
Нас Нептун ані Перун не захища.
Тільки вірю твердо,
що я зійду на берег,
втоплюся вже в твоїх очах.
.
-- Так, моряче, припливай скоріше,
ще не позабула я тебе.
Пригорни, цілуй мене міцніше,
люби мене, люби.

ГОЛОЛЕД переклад українською мовою

ОЖЕЛЕДИЦЯ, або КРИЖАНІ ХІДНИКИ
.
Муз. Олександра Зацепіна, сл. Леоніда Дербеньова
.
Переклав Віктор Леві
.
Дощ невпинний ніч усю йшов,
і мороз ударив-таки.
Зранку ожеледиця знов,
крижані хідники.
В двірників чи солі нема,
чи ледачі ті двірники.
Зовсім ніг земля не трима.
Крижані хідники.
.
Приспів.
А містом люди ходять туди-сюди
і в ожеледиці не бачать біди.
І лиш мені так дошкуляє зима.
А чи не я в усьому винна сама?
Не я сама?
Не я сама?
Чи я сама?
А люди впасти не бояться ніяк,
це тільки я, немов по линві мій шлях.
-- Та не впади ж,--попереджає зима.
А може, це собі твердж`у я сама.
Лиш я сама,
лиш я сама,
лиш я сама.
.
Снилося, що друга знайду,
що б мене підтримати міг.
Скільки літ одна я іду.
Крижаний мій хідник.
Дим пливе над шляхом моїм,
втрат і розставань дим гіркий.
Вже й улітку сняться мені
крижані хідники.
.
Приспів.
.
.
Будет дождь гасить фонари
И мороз под утро придёт
И тогда смотри да смотри --
Гололёд, гололёд.
Экономят дворники соль
И опять у наших ворот
Каждый шаг неверен, как сон --
Гололёд, гололёд.
.
Припев:
А люди в городе гуляют по льду
И не считают гололёд за беду
И только мне одной мешает зима,
А, может быть, я виновата сама
Лишь я сама, лишь я сама, лишь я сама.
А люди в городе гуляют по льду
И только я как по канату иду
"Не упади" - предупреждает зима,
А может быть твержу я это сама
Лишь я сама, лишь я сама, лишь я сама.
.
Снилось мне, что друга найду
Он под руку крепко возьмёт
Сколько лет одна я иду
В гололёд, в гололёд.
Горький дым разлук и потерь
Над моей дорогой плывёт
Даже летом снится теперь
Гололёд, гололёд.
.
Припев.

ДОЧЕНЬКА українською мовою

Донечко, не з гірших ти на світі,
все зі вродою у тебе влад.
Кожен чоловік тебе примітить,
як не виріш, озирнись назад.
.
Приспів.
А ти ж бо все зітхаєш,
сама як не своя,
а я лише всміхаюсь, дівчинко моя:
невже таке ти знаєш,
чого не знаю я?
Сама була така я,
як дочк`а моя.
.
Подивися на свої долоні:
ясно ж, до ворожки не ходи:
креслено тобі щасливу долю,
тільки ти лишень її знайди.
.
Приспів.
.
Ми поїдемо з тобою врешті
в місто, де магнолії цвітуть.
Я відкрию всі свої секрети,
тільки потім ти їх не забудь!
.
Приспів.
.

ТРИ СЧАСТЛИВЫХ ДНЯ українською мовою

ТРИ ЩАСЛИВІ ДНІ
.
Муз. Алли Пугачової, сл. Іллі Резника.
Переклав Віктор Леві
.
Три щасливі дні
випали мені,
три щасливі дні удвох.
Не чекала я,
їх не звала я,
дарував мені їх, певно, Бог.
Поміж тисяч лиць ти мене впізнав,
в натовпі почув мене.
Ти жаданим став,
найріднішим став,
та ми знали: все мине.
.
Приспів.
Як цей біль мені перейти тепер?
Розставання це маленька смерть.
Розставання -- довгий
шлях додому.
Може, ще з тобою ми зустрінемось колись.
Там де ти, не там я.
Там де я, нема там,
нема зі мною поряд м
ісця, любий.
Там де ти, не там я.
Все вже, прощавай
. (а після другого куплету:
Там де ти, не там я
. Прощавай)
. .
І мене літак
віднесе назад
до тих, кого вже люблю давно.
Друзі і сім'я.
Той, з ким разом я
притягають мене знов.
Три щасливі дні,
три ясні вогні,
три вогні на березі твоїм
. Не забуду їх,
збережу я їх,
збережу в душі навік.
.
Приспів.
... Там де ти, не там я.
Прощавай.
.
Три щасливі дні
випали мені,
три щасливі дні удвох...

ҐАЯ КВАРТЕТУ ПІСНЯ українською

ЯКЕ Ж ДИВОВИЖНЕ ТИ, ЖИТТЯ!
.
Муз. Октая Казімова, сл. Джабіра Новруза.
Переклав Віктор Леві
.
І така чудова пара ми двоє,
хоч народжені далеко з тобою.
Та прийшла ти в світ мій здалеку, доле.
Яке ж дивовижне ти, життя!
.
Ніби місяць, ти для мене,
ніби сонце, ти для мене.
Ти осяєш, як всміхнешся.
Ти щаслива зірка для мене.
.
Місяці ідуть-пливуть, літа минають,
ми, колись чужі, в кохання поринаєм,
як у казку, глибше й глибше все з роками.
Яке ж дивовижне ти, життя!
.
Ми давно вже поріднились родами,
в нас у кожного два батька, дві мами.
І кохання, як у юних, між нами.
Яке ж дивовижне ти, життя!
.
Ніби місяць, ти для мене,
ніби сонце, ти для мене.
Ти осяєш, як всміхнешся.
Ти щаслива зірка для мене.
.
Місяці ідуть-пливуть, літа минають,
ми, колись чужі, в кохання поринаєм,
як у казку, глибше й глибше все з роками.
Яке ж дивовижне ти, життя!
.
.
Nə yaxşı qonşu olduq, bu dünyada
Ayrı-ayrı doğulduq bu dünyada,
Axır gəlib bir olduq, bu dünyada.
Ey həyat sən nə qəribəsən?
.
Sən ay kimi baxdın mənə,
Sən gün kimi baxdın mənə.
Gözlərinin qarasıyla.
Güldü ömrünün baxtı mənə...
.
Aylar keçir, illər keçir, axın olur,
Yadlar gəlir, doğma olur, yaxın olur.
Məhəbbətlə ötən ömür nağıl olur,
Ey həyat sən nə qəribəsən?
.
Bu ilqarı yaşatdıq canımızda.
Gənclik eşqi qaynadı qanımızda.
Qohum oldu atamız, anamızda,
Ey həyat sən nə qəribəsən?
.
Sən ay kimi baxdın mənə,
Sən gün kimi baxdın mənə.
Gözlərinin qarasıyla.
Güldü ömrünün baxtı mənə...
.
Aylar keçir, illər keçir, axın olur,
Yadlar gəlir, doğma olur, yaxın olur.
Məhəbbətlə ötən ömür nağıl olur,
Ey həyat sən nə qəribəsən?

РАССВЕТ, ЗАКАТ українською мовою (ТО ДЕНЬ. ТО НІЧ)

ТО ДЕНЬ, ТО НІЧ (ЗАКАТ, РАССВЕТ)
.
Муз. Володимира Маликова й Володимира Прєснякова-старшого, сл. Володимира Лугового.
Переклав Віктор Леві
.
Погляд, ніжний дотик до руки.
Перший сніг та потічки води.
Як сьогодні ми близькі такі,
хто сказав, що буде так завжди?
.
Приспів.
То день, то ніч.
Хто в чому винний, годі нам зрозуміть.
То ніч, то день.
Відповідь шукати де?
.
Влітку, восени і навесні
крізь рок`и і помилки пройти.
Якщо ми не разом довгі дні,
хто сказав, що буде так завжди?
.
Приспів.

ЛЮБИМЫЕ ЖЕНЩИНЫ українською мовою

Муз. Серафіма Туликова, сл. Матвія Пляцьковського
.
Переклад Віктора Леві, із доданим від себе п'ятим куплетом.
.
Жінки, нами обрані,
як весни, з'являються.
Вони несподівані,
як дощ або сніг.
Жінки, нами обрані,
зірками засяють нам,
коли відкриваємо
одну ми з усіх.
.
Жінки, нами обрані,
прекрасні довіку нам,
вони не зістаряться,
хай роки летять.
Жінки, нами обрані,
це тайна велика є,
їх можна розгадувать,
та як розгадать?
.
Жінки, нами обрані,
уважливі й людяні.
Це нам бути гідними
наснагу дає.
Жінки, нами обрані,
по-матінськи люблять нас,
з гріхами, із вадами,
такими, як є.
.
Жінки, нами обрані,
в тривогах лишаються,
коли ми буваємо
в далеких краях.
Жінки, нами обрані,
лиш раз зустрічаються,
тому нам втрачати їх
не можна ніяк.
.
[... А ми ж бо буваємо
до них невблаганними,
ми т`ому, що маємо,
не знаєм ціни.
Але їх кохаємо
також із роками ми
з гріхами, із вадами,
як нас-от вони]. .