вівторок, 18 жовтня 2016 р.

Серенада Шуберта. Текст українською мовою



А це вже пісня не нашої молодости, а молодости наших бабусь.
Зокрема, була найулюбленішою в моєї.
Німецький оригінал даю після.
.
СЕРЕНАДА.
Муз. Франца Петера Шуберта, сл. Людвіґа Рельштаба.
Переклав Віктор Леві
(за допомогою словників, не знаючи німецької. Хай нікого не
здивує слово <воріженьки>, в оригіналі також <зрадники й
вороги (або, може, зрадливі вороги) не підслухають>)
.
Пісне мОя, в ніч (з) благанням
лиш до неї линь.
Під затихлим, люба, гаєм
ти мене зустрінь.
Шепотім під листя шелест,
місяць щоб дививсь,
місяць щоб дививсь.
Він ніяким воріженькам
не переповість,
не переповість.
.
Соловейко нехай співом
теж блага тебе,
щоб до мене прихилилось
серденько твоє.
Його пісня болем тужить,
в ній любови шал,
в ній любови шал.
Срібні звуки всіх зворушать,
в кого є душа,
в кого є душа.
.
Хай тебе також зворушать.
Люба, чуй мене!
З трепетом чекаю зустріч!
Ощаслив мене!
Ощаслив мене!
Кохай мене.
.
Німецький оригінал:
Leise flehen meine Lieder
Durch die Nacht zu dir;
In den stillen Hain hernieder,
Liebchen, komm zu mir!

Flüsternd schlanke Wipfel rauschen
In des Mondes Licht;
Des Verräters feindlich Lauschen
Fürchte, Holde, nicht.

Hörst die Nachtigallen schlagen?
Ach! sie flehen dich,
Mit der Töne süßen Klagen
Flehen sie für mich.

Sie verstehn des Busens Sehnen,
Kennen Liebesschmerz,
Rühren mit den Silbertönen
Jedes weiche Herz.

Laß auch dir die Brust bewegen,
Liebchen, höre mich!
Bebend harr' ich dir entgegen!
Komm, beglücke mich!
.
Історію створення пісні див. за посиланням. Там є й відомий російський
текст Миколи Огарьова:
general-kollaps.livejournal.com/21083.html
І ще даю два файли. Георг Отс співає німецькою,
а Іван Козловський російською.

вівторок, 4 жовтня 2016 р.

АЛЕППСЬКИЙ, а не БУХЕНВАЛЬДСКИЙ НАБАТ. Текст українською мовою

АЛЕППСЬКИЙ НАБАТ.
Муз. Вано Мураделі, первинний текст Олександра Соболєва.
Переробив Левко Вітер
.
Люди світу, проти Москви встаньмо!
Всі гуртом,
всі гуртом,
всім світом, як один.
Бачите Алеппо бомбування,
гумконвоївських
розстріли машин?
Це ж бо відродилась і зміцніла
вікова Імперія ця Зла,
найчорніша, що світ бачив, сила
на вселюдський лад
наступ почала.
Найчорніша
в світі сила
в наступ знов пішла.
.
Сотні й тисячі дітей убитих --
бачите?
бачите? --
встають і кличуть нас.
Міжнародні шпиталі бомбити
сила ця взялась,
сила ця взялась.
Чуєте, вже вибухи в Європі --
протягом кількох останніх літ
терористи за російські гроші
підривають світ,
нищать вільний світ.
Терористи
проросійські
нищать вільний світ.
.
Люди світу, проти Москви встаньмо!
Всі гуртом,
всі гуртом,
всім світом, як один.
Бачите Алеппо бомбування,
гумконвоївських
розстріли машин?
Світ застиг в обуренні найвищім:
що з зухвальством вдіяти таким?
Люди світу, будьмо вже твердіші --
відплатімо їм,
відплатімо їм!
Відплатімо,
відплатімо,
відплатімо їм!

Дві переробки: І.ФРАНКА й П.СИМОНЕНКА

1.
Я бачив дивний сон: немов переді мною
телеекран великий, мов стіна.
І я, прикований ланцем залізним, стою
перед тією балакучою стіною,
а далі -- тисячі таких самих, як я.
.
2.
СИМОНЕНКОВА ПОРАДА УКРАЇНЦЯМ НА НАСТУПНІ ВИБОРИ,
ХОЧ КОЛИ Б НЕ  БУЛ`И  ВОНИ.
.
Можна вибрать друга чи по духу брата,
та не можна більше Юлю обирати.
Можна з різних партій вибирати, сину,
вибрати не можна тільки "БАТЬКІВЩИНУ"

ЖУРАВЛІ Бернеса - Гамзатова. Історія пісні і текст українською мовою


ЖУРАВЛІ.
Муз. Яна Френкеля, слова Маро Макашвілі, аварський переклад Расула Гамзатова.
.

Khatuna Okropiridze, Tbilisi, Georgia.
10 травня 2016 р.
Может быть, если бы Расул Гамзатов рассказал об истинном значении
стихотворения Маро Макашвили, мы так и не услышали бы одну из самых
наших любимых песен, которую сам переводчик посвятил погибшим в годы
Второй мировой... Как мог он признать, что автором текста была погибшая
девушка, похороненная в братской могиле с юнкерами, оборонявшими
Тбилиси от Красной Армии,в феврале 1921 года. Дневник Маро, в котором
написаны эти стихи, на грузинском языке, и сегодня можно увидеть в
Государственном музее Грузии... Именно там впервые услышал Расул
Гамзатов стихи о журавлях... Слово в слово садится текст Маро в текст
Гамзатова... Такие были времена... Каким бы заслуженным ни был поэт,
каким бы популярным ни был, он не посмел бы рассказать "Социалистическому
отечеству" истинную историю стихотворения и песни "Журавли".... Но зло
подшутить над системой у него получилось... И это даёт мне повод уважать
его не только как поэта, но и как гражданина, который скорбел,
но не мог выразить всю полноту своей скорби, демонстрируя лишь
"дозволенную" её часть.


1.
Переклад з відривного календаря 30 серпня 1973 р.
(хто переклав, з'ясувати не вдалося):
.
Мені здається часом, що солдати,
підкошені в кривавищах боїв,
не в землю полягли навіки спати --
живуть в шерегах білих журавлів.
Вони летять здаля в безмежжя світу,
й прощальна туга хрипне в голосах...
Чи не тому так мовчки -- сумовито --
ми стежимо за ними в небесах?
.
Летить, летить той ключ -- із літа в літо --
на схилі дня в туманній вишині.
А в тім строю прогалинку помітно --
то, мабуть, місце, суджене мені...
Настане день -- і в зграї журавлиній
я попливу в такій же сизій млі,
і з небосині поклик мій долине
для всіх, кого лишив я на землі.
.
Мені здається часом, що солдати,
підкошені в кривавищах боїв,
не в землю полягли навіки спати --
живуть в шерегах білих журавлів.
.
2.
СОЛДАТИ-ЖУРАВЛІ.
Обробка слів, переклад -- Діодор Бобир.
Виконує Остап Кіндрачук (за посиланням є й текст):
https://m.youtube.com/watch?v=Qy_S_KPlNq4&fulldescription=1&hl=uk&client=mv-google&gl=UA
.
Маро Макашвілі - Автор вірша (переклад з грузинської - Діодор Бобир)
Мені часом здається, що солдати,
Які не повернулися з боїв
Не полягли, а залишились жити,
Перетворившись в білих журавлів.
І ось летять курличучи прощально
В якийсь далекий і незнаний світ,
Чи не тому безмовно і печально
Ми довго дивимося їм услід?
Всі як один, неначе перед боєм
В тумані надвечірнім журавлі
Летять похідним злагодженим строєм,
Яким солдати ходять по землі.
Вони летять, вони курличуть знову,
Мов кличуть нас летіти з ними в ніч.
Подібний він на нашу рідну мову
Їхній журливо-гордовитий клич.
Летить у вирій ключ та все курличе —
То земляки мої верстають путь.
Є в їх строю проміжок невеличкий —
Його для мене, певне, бережуть.
Настане день і строєм журавлиним
Я теж пливтиму в далеч у імлі
І теж звернусь із покликом пташиним
До тих, кого покинув на землі.
Мені часом здається, що солдати,
Які не повернулися з боїв
Не полягли, а залишились жити,
Перетворившись в білих журавлів.


3.
3.
Переклад Віктора Леві.
.
Бува, здається, воїни полеглі
всіх відшумілих за віки боїв
зі світу нашого пішли не в землю --
ключами стали білих журавлів.
Вони ще й досі небо пролітають,
і голоси як їхні донеслись,
ми, їх почувши, оповиті  ж`алем,
враз замовкаєм, дивлячись увись.
.
Летять вони і нас тривожать криком,
летять удень, летять вони й вночі.
І є між ними  пр`освіт  невеликий,
чи не для мене місце це в ключі?
Якогось дня у зграї журавлиній
я попливу під хмарами в імлі,
і голос мій також до вас полине,
до всіх, кого лишив я на землі.
.
Бува, здається, воїни полеглі
всіх відшумілих за віки боїв
зі світу нашого пішли не в землю --
ключами стали білих журавлів.
.
Нотатка щодо п'ятого рядка. Тільки так: <небо пролітають>. Не
<небом> і не <в небі>. Мають перелетіти все небо, тому досі летять
і летітимуть вічно. Не обставина місця, а прямий додаток.