четвер, 14 січня 2016 р.

На безіменній висоті

Слова: Михайло МатусовськийМузика: Веніамін Баснер
Обробка слів, переклад: Дмитро ЛуценкоОбробка мелодії:
Виконує: Іван Брязун
(у дужках поряд із рядками інші варіанти рядків, колись давно чувані не раз по радіо)
Гаї диміли під горою,          (Димився гай попід горою,                            
Вечірній обрій пломенів...       а ще закат палахкотів)
Нас залишалось тільки троє
Із вісімнадцяти бійців.
О, скільки їх, хороших друзів,  (Багато їх, братів звитяжних,) 
Лежать лишилось в темноті
Край незнайомого присілку |     (в глухому хуторі без назви)
На безіменній висоті...   | (2)

Ракета падала, світила
Вогонь, як зірка, догоряв...
Кого в бою тім не скосило -
Назавжди все запам'ятав.
Вік не забуде, не забуде
Атаки лютії оті                 (атаки відчайдушні ті
Край незнайомого присілку |      в глухому хуторі без назви)
На безіменній висоті...   | (2)

Над нами "мессери" кружляли,
І ворог злішав з кожним днем... (і ніч була пекельним днем.
Та ще міцніше ми єднались        Ми нашу дружбу гартували)
Під перехресним артвогнем.
І як би важко не бувало,        (І хоч було без краю важко,
Ти в мрії вірив золоті           служили ми своїй меті
Край незнайомого присілку |      в глухому хуторі без назви)
На безіменній висоті...   | (2)

У снах я бачу вас, солдати,     (Я часто вас, брати-солдати
З ким на фронтах пройшов війну,  стрічаю в неспокійнім сні
Землянку нашу в три накати,      землянку нашу в три накати,
Над нею звуглену сосну.          сосну скалічену на пні.
Неначе знову разом з вами        Немовби знов я з вами разом
У тій задимленій путі            стаю до бою, як тоді
Край незнайомого присілку |      в глухому хуторі без назви,
На безіменній висоті...   | (2)  на безіменній висоті)

Немає коментарів:

Дописати коментар